Важливі новини
21 Липня 2010
Використання ГМО в Україні: ризики та загрозиУчасники прес-конференції наголосили на ризиках використання та широкого вжитку ГМО, а також загрозах для продовольчої безпеки України від використання ГМО-рослин. Біологи все частіше попереджають світову спільноту про можливість виникнення алергічних реакцій, формування стійкості організму до антибіотиків, безконтрольне поширення трансгенів в природі, яка несе загрозу біологічній різноманітності планети і жорстку економічну залежність фермерства від транснаціональних корпорацій.
Начальник відділу екомережі Мінприроди Сергій Губар розповів про досвід мораторію та повної заборони на поширення ГМО у Європі та світі. За його словами все більше країн та окремих територій приєднуються до Берлінського маніфесту і оголошують себе зонами вільними від ГМО.
Про досвід введення в Україні системи інформування населення про продукти, які містять ГМО повідомила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Вона наголосила, що незважаючи на існування постанови уряду про необхідність етикетування продуктів, виробники не поспішають інформувати своїх споживачів про наявність ГМ-складників у своїй продукції і запропонувала запровадити контроль щодо ГМО «від поля до столу», який передбачатиме контроль за насінням для посівів, моніторингові дослідження стану агроценозів, контроль за вхідною сировиною при переробці та виготовленні кінцевої продукції. Кожна з цих ланок потребує спеціальної системи контролю, – наголосила вона.
У Європейському союзі така спеціальна програма існує під назвою «Від поля до столу» (From the Farm to the Fork) і саме вона допомагає відслідковувати розповсюдження ГМ-продукції.
Довідка.
Вперше комерційне використання генетично зміненого насіння було запроваджено у США у 1996р., коли була висіяна соя, стійка до певного гербіциду. Країни-лідери з культивування ГМ культур – це США, Аргентина, Бразилія та Канада, серед країн Сходу – Китай та Індія, що розширюють свої «трансгенні плантації». По всьому світу ГМ рослини вирощують на території понад 115 млн. га. Щодо споживання одержаної із використанням генетично модифікованої рослинної сировини продукції, у кожній країні існують свої закони і дозвільні підходи. Прагнучи уникнути можливих проблем, Всеукраїнська екологічна ліга домоглася маркування продуктів харчування, які містять ГМО у кількості, що перевищує 0,9%. Але чи можна довіряти етикетці, навіть якщо на ній є позначка «Без ГМО»?
Ризики використання та широкого вжитку ГМО є очевидними. Серед них – виникнення алергічних реакцій, формування стійкості організму до антибіотиків, безконтрольне поширення трансгенів в природі, яка несе загрозу біологічній різноманітності планети і жорстку економічну залежність фермерства від транснаціональних корпорацій. І хоча захисники ГМО переконують нас, що трансгени дешеві, мають високу врожайність, стійки до дії кліматичних змін і вірусів, на сьогодні не існує науково достовірної інформації щодо безпечності ГМО для здоров’я людини та навколишнього природного середовища.
З квітня 1999 р. в ЄС діяв мораторій на поширення нових ГМ-культур; у 2003 р. під тиском американців заборону знято, але в обмін на зобов’язання маркувати продукцію, що містить понад 0,9 % біотехнічних матеріалів. В 2005 р. “Берлінський маніфест” визначив понад 100 регіонів, вільних від ГМО. Станом на 1 січня 2010 року до нього приєдналися близько 300 учасників – країн, окремих територій, міст Європи. На жаль, нині немає єдиного міжнародного погляду на генетично модифіковані організми: в засобах масової інформації ГМ-продукти іноді називають «їжею Франкенштейна».
Загрози для продовольчої безпеки від використання ГМО-рослин: - зниження різноманітності традиційних (аборигенних) сортів рослин і порід тварин;
- скорочення видової різноманітності: швидкорослі види трансгенних організмів можуть витіснити звичайні види з природних екосистем; - виснаження й порушення природної родючості ґрунтів: ГМ-культури з генами, що прискорюють зростання й розвиток рослин, значно більше, ніж звичайні, виснажують грунт і порушують його структуру.
Масштаби досліджень та сфера застосування ГМО зростають з року в рік, що вимагає створення національних систем біобезпеки з метою запобігання їх неконтрольованого розповсюдження та використання. Велика кількість країн, в тому числі країни Євросоюзу, країни Східної Європи, Росія, США, багато країн Азії, Африки та Латинської Америки вже впровадили державне регулювання генетично модифікованої продукції. В Україні на теперішній час відсутня ефективна державна система біобезпеки поводження з ГМО, зокрема, відсутня розвинена законодавча база системи біобезпеки, тому спостерігається несанкціоноване проникнення ГМО на територію України та подальше їх неконтрольоване розповсюдження. В нашій державі не існує єдиного державного органу, який би координував всі питання, пов’язані із застосуванням ГМО. Відомча неузгодженість завдає шкоди інтересам держави.
В Європейському союзі існує спеціальна програма під назвою «Від поля до столу» (From the Farm to the Fork), яка допомагає відслідковувати розповсюдження ГМ-продукції. В даний час в Україні не відрегульована система контролю за ГМО на різних ланках виробництва. Контроль за обігом ГМО «від поля до столу» – це і контроль за насінням для посівів, і моніторингові дослідження стану агроценозів, контроль за вхідною сировиною при переробці та виготовленні кінцевої продукції тощо. Кожна з цих ланок потребує спеціальної системи контролю.
Останні новини:
